Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс в інтерв’ю агентству Reuters, оприлюдненому 16 липня 2026 року, розкритикував окремі країни-члени ЄС за блокування 21-го пакета санкцій проти Росії. Заява прозвучала після того, як Комітет постійних представників ЄС (Coreper) 15 липня не зміг ухвалити рішення щодо нового пакета обмежень.
Ролі та вимоги країн-блокувальників
Серед країн, що блокують пакет, джерела називають Болгарію, яка вимагала вилучення зі списків патріарха Кирила; після цього вилучення її претензії зняті. До блокування приєдналася Італія. Австрія вимагає розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов’язують з олігархом Олегом Дерипаскою; це питання востаннє публічно порушували у жовтні 2025 року під час обговорення 19-го пакета санкцій.
Позиція латвійського прем’єра
Кулбергс заявив, що накладення вето на окремі частини пакета означає співучасть у загибелі українських військових та цивільних осіб. Він також вважає, що бездіяльність щодо «тіньового флоту» танкерів Москви та її продажів СПГ підживлює «російську військову машину». Прем’єр Латвії підкреслив: «Крім того, деякі (європейські) країни заробляють на цьому великі гроші. Питання в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете ви миру? Обидвох одночасно не можна мати». Coreper вирішив заморозити цінову стелю на російську нафту до 23 липня.