Видання The Telegraph 23 серпня 2026 року опублікувало хроніку серії інцидентів на оборонних підприємствах Європи, у яких західні розвідувальні служби підозрюють російський слід. Послідовність розпочалася 10 серпня з вибуху на заводі болгарської компанії EMCO, одного з найбільших приватних виробників озброєнь, що виготовляє для України 155-мм артилерійські боєприпаси. Через три дні аналогічний вибух стався на заводі з виробництва боєприпасів KNDS Ammo Italy у місті Коллеферро на околиці Риму. У ніч на 15 серпня невідомі підпалили будівлю компанії Milrem Robotics у Таллінні, яка постачає Україні озброєння. Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у цьому підпалі.
Підтверджені наслідки та розслідування
Прем’єр-міністерка Естонії Крістен Міхал заявила, що слідчі з’ясовують, чи був підпал актом саботажу і чи була до цього причетна Росія. Литва висунула обвинувачення шістьом особам у справі про спробу підпалу заводу, що постачав радіохвильові сканери до Києва. Раніше цього року пожежа практично знищила чеський завод з виробництва дронів та тепловізійної оптики для України; чотирьох підозрюваних затримали, розслідується можливість причетності Росії.
Механізм вербування та розкол серед союзників
За оцінкою розвідки, ГРУ РФ виходить на кримінальні угруповання через месенджери, зокрема Telegram, і використовує їх як посередників, які дають завдання іншим виконавцям, що часто не знають, що працюють на росіян, та отримують винагороду у криптовалюті. Атаки планують так, щоб зберегти можливість правдоподібного заперечення причетності Кремля та не спричинити реакцію за статтею 5 Угоди НАТО про взаємну оборону. Східні країни НАТО, такі як Польща та країни Балтії, відвертіше називають російську агресію, тоді як Італія та Німеччина часто не називають Москву через побоювання ескалації.