27 вересня 2026 року Офіс президента Південної Кореї оприлюднив заяву, в якій назвав «неправдивою» позицію України щодо передачі Сеулу двох військовополонених із КНДР. Заяву зробив старший секретар президента зі зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон, повідомляють Укрінформ і NV.
Що стверджує Сеул
У Сеулі заявили, що одностороннє розголошення Україною інформації про передачу та заперечення угоди про нерозголошення «серйозно підриває» двосторонню довіру та завдає значної шкоди дружнім відносинам. За словами Сон Гі Хона, саме український уряд наполягав на конфіденційності через побоювання внутрішньої критики щодо втрати можливості обміняти північнокорейських полонених на українських.
Секретар додав, що Південна Корея погодилася зберігати конфіденційність з огляду на безпеку полонених та їхніх родин, а також з інших дипломатичних міркувань. Він також висловив «глибокий жаль» щодо спроб окремих осіб політизувати це «чутливе питання безпеки» на користь України.
Перебіг подій і позиція Києва
23 вересня 2026 року Президент України Володимир Зеленський під час Генеральної асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовополонених із КНДР, зазначивши, що взяти їх живими було непросто і один із них намагався вчинити самогубство. В Офісі Президента України, своєю чергою, заявили, що Україна не брала на себе зобов’язань не розголошувати інформацію про передачу, а Південна Корея не вимагала від України стримувати деталі. Сон Гі Хон повідомив, що Сеул розглядає можливість додаткових заходів у разі потреби.
За даними NV, 24 вересня 2026 року президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення; ця інформація підтверджується лише одним із двох джерел.