Хоч ти краватку задерикуватий навесь або сорочку з фантастичним коміром одягни. Індивідуальність чоловічого одягу повністю втрачена.
ВОНИ намагаються – я їх шкодую. ВОНИ намагаються сильніше – я їх так шкодую, що майже люблю. Люблю за те, що стараються. Шкодую за те, що спостерігаю чергову безуспішну спробу.
Хто ВОНИ?
Відгадка: ВОНИ – мужики.
Загадка №2.
На яку тему ВОНИ, не шкодуючи сил, намагаються?
Відгадка: ВОНИ намагаються себе прикрасити, зберігши індивідуальність.
Труднощі почалися з того моменту, як вийшли з моди звірині шкури, які дозволяли не тільки зігрітися, але й у міру можливостей висловити власну індивідуальність: хтось міг дозволити собі шкуру тигра, а інший в чесному бою долав всього лише козла, чию шкуру і носив.
Тепер передовий загін кутюр’є змайстрував купу гарних костюмів, що відрізняються лише формою кишень і лінією плеча. В результаті індивідуальність носіїв повністю втрачена. Тому що, якщо в одному місці на офіційну зустріч збирається команда мужиків, то всі ці костюми виглядають, м’яко кажучи, схожими.
Ось вони і намагаються. Те краватку задерикуватий навісять (мова не про яскравій картинці, краватка може бути такого розкішного якості, що навіть будучи одноколірним, кинеться в очі поціновувачам), або сорочку в смужку вважатимуть доречною, або комір неймовірною форми укупі з запонками затіють носити. Все марно. Елегантний костюм благородного кольору поглине всі нюанси і зіпсує справу.
Зовсім погано на урочистих зустрічах, де мужикам наказано з’являтися в смокінгах. Розкішний смокінг і чорна метелик за статутом монтуються тільки з білою сорочкою. І все! Ніяких відступів. Буває, звичайно, що дехто скористається метеликом вишневою або сіро-сталевий, або навіть в горошок (і тут же буде засуджений іншим смокінгову співтовариством за розгнузданість звичаїв і смаків), а уніформа залишиться уніформою, навіть якщо її назвуть дрес-кодом.
Фото: veloztony flickr.com/tonyveloz
Тепер про зачісках. Першими моду на зачіски ввели начебто римські цезарі. Вони залишали на голові мінімум волосся, пояснюючи це просто: красива людина і в лисому вигляді гарний. Всі божественні правителі, за їх власним розумінням, були красенями, а тому і не обтяжували себе довгими локонами.
Треба відзначити, що приблизно через півтори тисячі років мужики ж стали носити фантастичні перуки. Ця мода, хоч і супроводжувалася описаними вище мереживними надмірностями, протрималася недовго – років триста. Але як тільки з голови видалили штучні локони, чоловіки стали відрощувати бороди, вуса, бакенбарди, тобто, і тоді намагалися з усіх сил.
Однак пора повернутися до дня сьогоднішнього.
Жив-був один Джентльмен. На щорічний корпоративний бал він завжди був в смокінгу. Все інше чоловіче населення фірми приходило в костюмах, а він – в смокінгу. Мужики заздрісно його оглядали, дами вишиковувалися рядком і запрошували на всі танці підряд (не тільки на білі). Щорічний бал автоматично перетворювався в особисту щорічну вікторію Джентльмена.
Підійшов час чергового балу. Джентльмен в пошуках нового образу вирішив відійти від свого стандарту. Він поставив запитання одній пані, своїй колезі по кімнаті: чи можна йому з’явитися в блакитному піджаку? Дама здійняла брову і поцікавилася кольором планованих брюк.
Виконавши задумане, Джентльмен злився з пейзажем, став людиною-невидимкою і весь вечір танцював тільки з зазначеної дамою, яка вважала себе відповідальною за осягнув Джентльмена конфуз.
Висновки: важливий не вигляд одягу, а її унікальність на тлі загальної маси. Навіть смокінг, який вже був зарахований нами до уніформи, може виділити свого носія з натовпу, зробити його неповторним красенем. А блакитний піджак легко увіллється в колірну палітру.
Можливо, поява нових матеріалів щось змінить. Знову ж таки є перспективи у головних уборів: пір’я, стрази, вигин полів … Безумовно в цьому щось є. До того ж капелюхи все-таки носять на голові. А голова, по-перше, майже завжди видно оточуючим, а, по-друге, в ній бувають думки. Тобто, капелюх – це натяк на внутрішній зміст. Про це варто подумати.
Якщо ж згадати про те, що в моді все повторюється, то після нинішнього мінімалізму древніх римлян в плані чоловічих зачісок в доступному для огляду майбутньому можна очікувати появи перук з локонами.
Так, мало не забула. Є думка, що чоловіка прикрашають шрами. Варто погодитися, що дана теза застарів. А масштабні татуювання, якими деякі себе покривають, не настільки інформативні, як деяким здається, нітрохи не розширюючи межі досить убогого арсеналу чоловічих декоративних можливостей. Автор: Євгенія Мальчуженко
